Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні

Основні дати 1928 рр.- перша п’ятирічка1928 р.- Шахтинська справа1929 р.- рік «великого перелому», початок насильницької колективізації1930 р.- справа проти «Спілки Визволення України (СВУ)»1932 - 1933 рр.-Голодомор в Україні1934 р.- перенесення столиці України з Харкова до Києва1937 р.- ухвалення Конституції УРСР.1937-1938 рр. - «Великий терор». Поняття і терміни Тоталітарний режим- політичний режим, який передбачає встановлення всеосяжного державного контролю над усіма сферами життя суспільства шляхом терору, знищення демократичних свобод, зосередження влади в руках окремої групи політичної партії.Репресії- покарання з боку держави стосовно окремих громадян, соціальних, етнічних груп, що проводяться в антидемократичних державах з метою зміцнення панування органів влади над суспільством.Націоналухильництво- прояв націонал-комунізму, представники якого намагалися поєднати комунізм з національним рухом. Представники - М. Хвильовий, О. Шумський і М. Волобуєв.П’ятирічка- п’ятирічний план розвитку народного господарства СРСР або період, що цим планом охоплювався.Форсована індустріалізація- комплекс заходів сталінського керівництва щодо прискореного розвитку промисловості з метою ліквідації техніко-економічної відсталості та зміцнення обороноздатності СРСР.Стаханівський рух- масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників за рахунок поліпшення її організації, започаткований вибійником шахти О. Стахановим.Колективізація- перетворення індивідуальних селянських господарств на колективні господарства (колгоспи, радгоспи).Розкуркулення- примусове позбавлення селян-куркулів власності під гаслом «ліквідації куркульства як класу» з метою зламати опір колективізації з боку заможних селян.Закон про п’ять колосків- постанова ВЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. про охорону соціалістичної власності, яка передбачала суворі покарання «за розкрадання колгоспного майна».Голодомор- цілеспрямована політика сталінського керівництва в 1932—1933 рр. на створення штучного голоду шляхом реквізиції у селян продовольства з метою завершення суцільної колективізації.Геноцид- здійснювані владою масові переслідування, гоніння і навіть знищення певної національної, етнічної, расової, соціальної, культурної, релігійної спільноти.Чорна дошка- статус села чи району на території Української СРР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час геноциду українського народу 1932—1933.Розстріляне відродження- трагічний період піднесення української культури у 1930-ті рр., пов’язаний з установленням тотального контролю більшовицького режиму над культурою й фізичним знищенням кращих представників української літератури й мистецтва.ГУЛАГ- у СРСР у 1934–1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (офіційна назва у 1920-х роках — концентраційних) таборів.Паспортна система- запровадження паспортної системи у містах, а селянам видача паспортів заборонялась (фактичне прикріплення до землі).Соціалістичний реалізм (соцреалізм) - термін, що закріпився у радянському мистецтвознавстві для позначення художнього методу та стилю, що панував у СРСР з 30-х років XX сторіччя. Персоналії Казимир Малевич (1879-1935)- український художник-авангардист, визначний діяч українського авангарду, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму; педагог, теоретик мистецтва.Михайло Бойчук (1882—1937)- живописець, засновник школи художників-монументалістів, лідер групи “бойчукістів”, поєднував риси візантійського живопису з традиціями українського малярства, автор декорацій для вистав «Молодого театру» Леся Курбаса. Репресований.Лесь Курбас (1887—1937) - режисер-новатор, театральний діяч, один із засновників «Молодого театру», театру «Березіль», на сцені яких поставив вистави «Чорна пантера і білий ведмідь» В. Винниченка, «Мина Мазайло» М. Куліша тощо, поєднував українське театральне мистецтво з європейською культурою. Репресований.Олександр Довженко (1894–1956)- письменник, кінорежисер, художник-ілюстратор, один із засновників української кінематографії, працював на Одеській кіностудії, Київській кінофабриці, створив фільми «Арсенал», «Звенигора», «Земля», «Поема про море», автор книги «Зачарована Десна».Станіслав Косіор (1889–1939)- радянський державний діяч, один із організаторів КП(б)У, генеральний секретар ЦК КП(б)У (1928—1938 рр.), прихильник суцільної колективізації, безпосередній організатор голодомору 1932—1933 рр. в Україні, сприяв згортанню українізації, організації політичних процесів, винищенню української інтелігенції.Лазар Каганович (1893–1991)- радянський партійний і державний діяч, один із найближчих прибічників Й. Сталіна, генеральний секретар ЦК КП(б)У у 1925—1928 рр., противник українізації, виступав проти політичної лінії українських націонал-комуністів О. Шумського і М. Хвильового, прихильник проведення суцільної колективізації, один із організаторівгеноциду українців 1932–1933 років.Павло Вірський (1905 - 1975)- український танцівник і хореограф, Народний артист СРСР (1960).Григорій Верьовка (1895 - 1964)- український композитор, художній керівник і головний диригент Державного українського народного хору.Павло Постишев (1887–1939) - радянський державний діяч, член Політбюро ЦК КП(б)У, одночасно перший секретар Харківського, а згодом Київського обкому Компартії, один із організаторів голодомору 1932—1933 рр. в Україні, сприяв згортанню українізації, організації політичних процесів, винищенню української інтелігенції. Радянська модернізація Період з 1929 по 1939 рр. характеризується проведенням "радянської модернізації".Складові радянської модернізації:Індустріалізація - процес створення великого машинного виробництва у всіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості.Колективизація - перетворення індивідуальних селянських господарств на колективні господарства (колгоспи, радгоспи)Культурна революціяМасові репресії Форсована індустріалізація 1925 р. на XIV з'їзді ВКП(б) було проголошено курс на індустріалізацію.1929 р. - курс на форсовану індустріалізацію - комплекс заходів сталінського керівництва щодо прискореного розвитку промисловості з метою ліквідації техніко-економічної відсталості та зміцнення обороноздатності СРСР.1929 р. Й. Сталін назвав роком "великого перелому".Причини форсованої індустріалізації:- технічна відсталість радянської держави;- потреби зміцнити обороноздатність країни;- створення економічної бази побудови комунізму (соціалізму);- намагання більшовиків через індустріалізацію збільшити кількість робітничого класу, серед якого мали підтримку.Джерела індустріалізації:- використання коштів від націоналізованої промисловості;- збільшення прямих і непрямих податків;- примусова праця в'язнів концтаборів;- колективізація сільського господарства (всі кошти направляли на розвиток важкої промисловості);- внутрішні позики;- використання трудового ентузіазму трудящих - соціалістичні змагання, рухи ударників, новаторів, багатоверстатників.Найбільш відомим був "стахановський рух" - масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників за рахунок поліпшення її організації, започаткований вибійником шахти О. Стахановим, який у 1935 р. застосовував прогресивний метод видобутку вугілля на шахті "Центральна-Ірміне".- жорстка експлуатація робітників і селян. Збільшення норми виробництва промислової продукції ("штурмівщина").Особливості проведення форсованої індустріалізації:- початок індустріалізації з важкої промисловості. Головна увага приділялася розвитку вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, електроенергетики;- високі темпи;- опора на внутрішні джерела;- планове проведення - була основним завданням перших п'ятирічок - п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР або період, що цим планом охоплювався.Результати перших п'ятирічок:Перша п'ятирічка (1928-1932 рр.):- в Україні будувалося 460 промислових підприємств із 1500, що споруджувалися в СРСР;- 1932 р. - завершення будівництва Дніпрогем (м. Запоріжжя);- 1931 р. - завершення будівництва Харківського тракторного заводу;- будівництво заводів "Запоріжсталь", "Азовсталь", "Криворіжсталь" та ін.Друга п'ятирічка (1933-1937 рр.)- в Україні будувалося 1000 промислових підприємств із 4500;- будівництво Харківського турбінного заводу, Новокраматорського заводу важкого машинобудування, азотного заводу у Горлівці та ін.Третя п'ятирічка (1938-1942 рр.)- в Україні будувалося 600 промислових підприємств із 3000;- не була завершена внаслідок початку війни 1941 р.Наслідки форсованої індустріалізації:Позитивні:- перетворення України із аграрної країни в індустріально-аграрну, яка досягла рівня економічно розвинених країни, посівши перше місце в Європі й друге місце у світі за обсягами виробництва у важкій промисловості;- Україна стала основною металургійною, вугільною й машинобудівною базою СРСР;- кількість підприємств важкої промисловості зросла майже в 11 разів;- посилилася обороноздатність країни- призвело до завершення націоналізації приватної власності.Негативні:- ліквідація ринкових відносин; створення командно-адміністративної економіки;- розбудова важкої промисловості йшов за рахунок уповільнення розвитку легкої, харчової промисловості та сіського господарства;- зниження життєвого рівня населення (запровадження продовольчих карток, дефіцит товарів і послуг, ускладнення житлової проблеми внаслідок урбанізації);- здійснення індустріалізації за рахунок сільського господарства.- перехід до насильницької колективізації. Які характеристики відповідають політиці індустріалізації в Україні? Централізація управління промисловістю, підвищення життєвого рівня народу прискорений розвиток важкої промисловості, стаханівський рух штурмівщина, подальший розвиток приватно-грошових відносин централізація управління промисловістю, піднесення легкої промисловості Форсовану індустріалізацію передбачалося забезпечити за рахунок запровадження політики "ножиці цін" підвищення податків забезпечення коштами селян залучення іноземних інвестицій Яке визначення розкриває суть поняття "індустріалізація"? примусове й безвідплатне вилучення майна на користь держави в результаті адміністративного чи судового рішення перехід промислових підприємств із приватної власності у власність держави процес створення великого машинного виробництва в основних галузях народного господарства, створення виробництва засобів виробництва примусове вилучення державою чи органами влади за певну плату майна громадян, підприємств або установ Мета більшовицької політики індустріалізації забезпечення часткового вдосконалення та розвиток промисловості, відбудова якої відставала від відбудови сільського господарства завершення промислового перевороту, ліквідація ручної праці в промисловості перетворення СРСР з аграрної на індустріально розвинену державу, в економіці якої промисловість відіграватиме провідну роль поставлення промисловості на службу сільському господарству, щоб за випуском цієї продукції обійти всі країни світу Підсумки розвитку промисловості України в роки перших п'ятирічок економіка за характером була переважно аграрно-індустріальною, розвиток лише харчової промисловості та паливно-енергетичного комплексу економіка за характером була переважно аграрною, розвиток лише аграрної та харчової галузей перетворення України на високорозвинену індустріальну державу створення в Україні промислової бази, характер економіки змінився з аграрної на переважно індустріальний Джерелами індустріалізації були:1) іноземні інвестиції;2) кошти, вилучені з сільського господарства, легкої промисловості;3) зниження податків;4) внутрішні примусові позики;5) іноземні кредити 1, 3 2, 4 3, 5 1, 2 Укажіть основний підсумок розвитку промисловості України в роки перших (довоєнних) п'ятирічок Україна перетворилася на високорозвинену індустріальну країну економіка України за характером залишилася аграрною, промисловість майже не розвивалася сталінська індустріалізація призвела до кризи в економіці у республіці було створено індустріальну базу Укажіть період, протягом якого тривала друга п'ятирічка 1928-1932 рр. 1933-1937 рр. 1934-1938 рр. 1938-1942 рр. Насильницька колективізація. Примусові хлібозаготівлі. Опір селянства 1927-1928 рр. - хлібозаготівельна криза, яка стала чинником для згортання політики НЕПу та початку форсованої колективізації на селі.1927 р. - проголошення курсу на колективізацію сільського господарства.1929 р. - проголошення курсу на суцільну прискорену колективізацію та ліквідацію куркульства як класу.Мета суцільної колективізації:- забезпечення коштами на потреби індустріалізації за рахунок села;- насильницьке об'єднання самостійних селянських господарств у колективі з метою поширення контролю держави над економікою;- ліквідація дрібнотоварного селянського укладу, який, на думку більшовиків, був джерелом капіталізму на селі; ліквідація куркульства як класу;- забезпечення населення країни дешевими продуктами харчування й сировиною.Основні заходи колективізації:- насильницьке створення колгоспів;- розкуркулення;- створення МТС (машинно-тракторна станція) - підприємство, що забезпечувало колгоспи сільськогосподарською технікою. Перша з них була створена у 1928 р. на Одещині.- обмеження переселення селян до міст (1932-1933 рр. - запровадження паспортів, які видавалися лише мешканцям міста. 17 березня 1937 р. - селянам не дозволялося залишати колгоспи без підписання адміністрацією угоди з майбутнім роботодавцем).Розкуркулення - примусове позбавлення селян-куркулів власності під гаслом "ліквідації куркульства як класу" з метою зламати опір колективізації з боку заможних селян.Паспортна система - запровадження паспортної системи у містах, а селянам видача паспортів заборонялась (фактичне прикріплення до землі).Наслідки суцільної колективізації:- одержання коштів для індустріалізації за рахунок села;- знищення найбільш працездатних селянських господарств;- занепад почуття індивідуалізму, властиве українському селянинові;- дезорганізація аграрного сектора (індивідуальні селянські господарства руйнувалися, а колгоспи технічно й організаційно були ще слабкими);- наростання кризових явищ у сільському господарстві (зниження продуктивності праці, падіння валових зборів зерна тощо);- утвердження командної економіки на селі при повному підпорядкуванні колгоспів державній владі. Якою була мета проведення суцільної колективізації? зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва та піднесення добробуту селян встановлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства допомога держави процесу колгоспного будівництва та удосконалення агротехніки й агрокультури подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним Розкуркулення - це добровольча відмова заможних селян від своїх надбань і вступ їх до колгоспів застосування економічного тиску до заможних селян з метою вступу їх до колгоспів адміністративно-репресивні заходи щодо селянства з метою вступу їх до колгоспів боротьба із внутрішніми ворогами, які саботують створення колгоспів Одна з причин прийняття рішення про суцільну колективізацію сільського господарства полягала в прагненні радянського керівництва зберегти традицію общинного землеволодіння замінити продрозкладку продподатком відмовитися від примусових методів управління сільським господарством знайти кошти для фінансування індустріалізації Ставлення більшості українських селян до колективізації сільського господарства байдуже, оскільки вони мали право не вступати в колгоспи, залишатися одноосібниками вороже, стихійний опір, збройні повстання, не віддавали колгоспам своє майно і худобу ентузіазм, піднесення, всебічна підтримка, добровільний запис у колгоспи стримана підтримка, адже селяни вважали колгоспи формою кооперації, яку вони сприймали цілком позитивно Голодомор 1932-1933 рр. - геноцид українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору Голодомор - цілеспрямована політика сталінського керівництва в 1932-1933 рр. на створення штучного голоду шляхом реквізиції у селян продовольства з метою завершення суцільної колективізації.Причини голодомору:- непосильні для селян хлібозаготівлі, конфіскація владою продовольчих запасів;- посуха і неврожай у південних районах України;- прискорена насильницька колективізація;- необхідність знищення українського селянства як свідомої національної верстви, яка загрожувала імперським прагненням Москви;- економічні прорахунки, спроба здійснити соціалістичне будівництво воєнно-комуністичними методами.Заходи влади:- продовження хлібозаготівель;- занесення у "чорну дошку" районів сіл, колгоспів, які не виконали план хлібозаготівель. Це призвело до вилучення продовольства та посівного фонду, припинення постачання товарів у села, занесених у чорну дошку.- створення загороджувальних загонів, які не випускали селян до міст;- замовчування голоду;- відмова від міжнародної допомоги;- діяльність хлібозаготівельної комісії на чолі з В. Молотовим, метою якої був контроль за повним виконанням хлібозаготівельних планів. Один з провідників використання репресивних заходів під час проведення колективізації виступав перший секретар Харківського обкому П. Постишев та С. Косіор.- 7 серпня 1932 р. - постанова про охорону соціалістичної власності (закон "про п'ять колосків"), яка за "розкрадання колгоспного майна" передбачала розстріл або позбавлення волі терміном не менше 10 років із конфіскацією майна.Чорна дошка - статус села чи району на території Української СРР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час голоду 1932-1933 рр.Наслідки Голодомору 1932-1933 рр.:- ліквідація індивідуальних селянських господарств, перемога колгоспного ладу на селі;- придушення опору колективізації;- масові жертви (за різними оцінками від 2,5 до 8 млн осіб);- підрив генофонду української нації;- початок хронічного відставання сільського господарства від промисловості;- знищення старого українського села з його багатими народними традиціями.28 листопада 2006 р. Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", яким Голодомор визнаний геноцидом українського народу.Геноцид - цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисними або релігійними мотивами. Голодомор на Україні тривав протягом 1929-1930 рр. 1930-1931 рр. 1931-1933 рр. 1932-1933 рр. В якому році був прийнятий закон "про п'ять колосків"? 1930 р. 1932 р. 1933 р. 1935 р. Укажіть, яку політику здійснювало радянське керівництво під час Голодомору 1932-1933 рр. радянський уряд звернувся за допомогою до закордонних держав та міжнародних організацій, але отримана гуманітарна допомога була розподілена переважно на користь російських постраждалих регіонів радянський уряд посилив тиск на селян із вимогами за будь-яку ціну виконати план хлібозаготівель радянський уряд значно знизив плани хлібозаготівель для того, щоб дати селянам змогу частково відновити посіви радянський уряд розгорнув у країні кампанію, метою якої була допомога постраждалим регіонам, використавши її також із пропагандистською метою Постанова РНК УСРР про занесення на "чорну дошку" колгоспів за "злісне саботування хлібозаготівель" призвела до конфіскації всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів ліквідації "куркулів" і "підкуркульників", виселення решти селян до Сибіру надання екстренної продовольчої допомоги членам колгоспу за рахунок селян-одноосібників вилучення господарського реманенту та примусове відправлення колгоспників на промислові новобудови Укажіть мету діяльності комісії В. Молотова в Україні протягом жовтня 1932 - січня 1933 року проведення кадрових змін у партійному керівництві республіки контроль за повним виконанням хлібозаготівельного плану участь у розслідуванні справи "Української військової організації" контроль за створенням політвідділів МТС Причини голоду 1932-1933 рр. в Україні вилучення більшості продовольства у селян, щоб придушити опір політиці комуністичного режиму, "паспортна система", труднощі у збиранні врожаю через організаційні зміни при колективізації епідемії хвороб не дали можливості зібрати досить непоганий урожай зернових, реквізиції посуха, недорід, труднощі внаслідок організаційних змін під час колективізації шкідництво "ворогів народу", продаж величезної кількості зерна за кордон Масові репресії та їх ідеологічне виправдання більшовицьким режимом. Політичні процеси 1920-х - початку 1930-х рр. Мета репресій:- знищення потенційної опозиції;- придушення національно-визвольного руху;- переслідування і знищення всіх представників колишніх політичних партій, заможних верств населення.Масові репресії проводились у формі показових політичних процесів; позасудових переслідувань; створення особливих нарад для спрощення судочинства; застосування на практиці органами НКВС методів фізичного впливу на "ворогів народу" тощоГоловні політичні процеси:1928 р. - "Шахтинська справа"над інженерно-технічними працівниками Донбасу.1930 р.судовий процес над "Спілкою визволення України". Представники української інтелігенції були звинувачені в підготовці збройного повстання з метою повалення радянської влади. Її керівником оголосили колишнього діяча Центральної Ради С. Єфремова.1931 р. - справа Українського національного центру, процес над колишніми провідними діячами УНР, серед яких були М. Грушевський, В. Голубович та ін.1933-1934 рр. - справа "Української військової організації" (УВО) "Шахтинська справа" - суд над організацією у вугільній промисловості, яка висаджувала в повітря і затоплювала шахти, псувала устаткування, свідомо зривала продовольче і промтоварне забезпечення ринків була видумана ОДПУ з метоб залякування старої інтелігенції та примушення її працювати на сталінський режим намагалась повернути старі порядки у вугільній промисловості України здійснювала саботаж на підприємствах вугільної промисловості Сутність Спілки визволення України організація, придумана радянськими спецслужбами для проведення судового процесу з метою фізичного знищення української інтелігенції й штучного розпалювання боротьби проти "націоналістичних" настроїв організація, створена у 1920-х рр. для успішного проведення українізації підпільний терористичний центр українських націоналістів український емігрантський центр, створений для засилки шпигунів у радянську Україну Судовий процес над спеціалістами вугільної промисловості Донбасу "Шахтинська справа" відбувся 1925 р. 1927 р. 1928 р. 1929 р. Ідеологізація суспільного життя в Україні. Культ особи Суспільно-політичне життя України 1929-1939 рр.:- утвердження тоталітарного режиму на чолі з Йосифом СталінимТоталітарний режим - політичний режим, який передбачав встановлення всеосяжного державного контролю над усіма сферами життя суспільства шляхом терору, знищення демократичних свобод, зосередження влади в руках окремої групи політичної партії.- 1934 р. - перенесення столиці УРСР з Харкова у Київ- 1937 р. - прийняття третьої Уонституції УРСР, яка декларувала:1. рівноправність усіх радянських республік СРСР2. право виходу республік зі складу СРСР3. проголошення прав і свобод громадян.Соціальна структура, згідно з конституцією, складалася з робітничого класу, колгоспного селянства та інтелігенції. Змінено назву УСРР на УРСР було за Конституцією 1919 р. 1925 р. 1937 р. 1938 р. Як називався державний лад, коли суспільство потрапляло в цілковиту політичну залежність від компартійно-радянської олігархії? авторитарний тоталітарний демократичний ліберальний Зазначте дату перенесення столиці Радянської України з Харкова до Києва 1936 р. 1935 р. 1933 р. 1934 р. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні - Культ особи - звеличення, надмірне перебільшення заслуг, функцій та ролі Й. Сталіна- Панування однопартійної системи (ВКП(б) - КП(б)У)- Зрощування партійного й державного апарату. Основні функції в Україні виконували перші секретарі ЦК КП(б)У Л. Каганович (1925-1928), С. Косіор (1928-1938), М. Хрущов (1938-1947)- Повний контроль держави над суспільним життям- Створення розгалуженого репресивного апарату - Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС), ГУЛАГ - у 1934-1935 рр. підрозділ НКВС, який керував системою виправно-трудових (офіційна назва у 1920-х рр. - концентраційних) таборів- Здійснення масових репресій проти населення- Ідеологізація освіти- Встановлення цензури, контроль над засобами масової інформації- Боротьба з інакомисленням- Партійний контроль над діяльністю інтелігенції, представників культури Великий терор. Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій. Національно-демографічні зміни 1937-1938 рр. - "Великий терор" - період, коли сталінські репресії були різко посилені та доведені до максимуму своєї інтенсивності. Жертвами терору стали представники всіх верств населення: партійні й державні діячі (перші секретарі ЦК КП(б)У Е. Квірінг, С. Косіор, члени Раднаркому УСРР Х. Раковський, В. Затонський, В. Чубар), військові, інтелігенція (історики С. Єфремов, М. Яворський, генетик І. Агол, та ін.).У 1937-1938 рр. в Україні за приблизними даними було заарештовано понад 267 тис. осіб, з яких понад 120 тис. було розстріляно. Найбільшим місцем масових поховань жертв масових політичних репресій в Україні став лісовий масив неподалік селища Биківня (околиця Києва), де наприкінці 1930-х - в 1940-х рр. відбувалися масові захороненння розстріляних та закатованих.На відомих місцях масових поховань жертв політичних репресій створені меморіали:- Рутченкове поле (Донецьк)- Тюрма на Лонцького (Львів)- "Розстріляне Відродження" (Київ)- Урочище Дем'янів Лаз (Івано-Франківськ)- Урочище Триби біля с. Микухівка (біля Полтави) та ін.Всього встановлено 18 місць поховання жертв сталінських репресій. Жертвами політичних репресій 1930-х рр. стали мільйоно людей. За даними перепису 1926 і 1939 рр., населення радянської України зменшилося з 31 до 28 млн. Найбільшим місцем масових поховань жертв масових політичних репресій в Україні вважається Рутченкове поле (Донецьк) Биківня (околиця Києва) Урочище Дем'янів Лаз (Івано-Франківськ) Урочище Триби біля с. Микухівка (біля Полтави) З якою метою була здійснена партійна чистка? послаблення ролі партії в державному житті зміцнити роль партії зміцнити позиції Й. Сталіна поширити критичні настрої у ВКП(б) Політична мета масового терору в СРСР і в Україні зокрема ліквідувати реальних та потенційних противників сталінського тоталітарного режиму, залякати населення ГУЛАГом подолати економічні та політичні труднощі й завершити побудову основ комунізму показати перед усим світом могутність радянської політичної системи скоротити населення СРСР, подолати проблему голоду Прочитайте уривок зі спогадів Микити Хрущова в момент його вступу на пост першого секретаря ЦК КП(б)У і вкажіть явище, що мається на увазу у поданій цитаті:"По Україні наче Мамай пройшов. Не було... ні секретарів обкомів партії в республіці, ні голів облвиконкомів. Навіть секретаря Київського міськкому не було" активне проведення політики індустріалізації завершення політики колективізації масові репресії в Україні (Великий терор) розвиток радянської демократії Згортання українізації. Розстріляне відродження Початок 1930-х рр. - згортання політики українізації. Самогубство М. Хвильового та М. Скрипника, арешт письменників М. Ялового, Г. Косинки, О. Вишні, театрального режисера Л. Курбаса та ін. Період гоніння проти українських діячів культури у 1930-ті рр., пов'язаний з установленням тоталітарного контролю більшовицького режиму над культурою й фізичним знищенням кращих представників української літератури й мистецтва, отримав назву "Розстріляне Відродження" Із якою подією пов'язується згортання політики українізації в республіці? із самогубством М. Скрипника із призначенням М. Хрущова першим секретарем ЦК КП(б)У зі справою Об'єднання українських націоналістів із постановою ЦК ВКП(б) і Раднаркому РСР "Про структуру початкової і середньої школи СРСР" Причина згортання українізації наявність націоналізму, який знову почав загрожувати існуванню радянської влади в Україні зникнення потреби у державній підтримці української мови, оскільки вона утвердилася і повністю домінувала в радянській Україні відсутність кадрів для подальшого проведення українізації, закрема загибель Максима Скрипника проведення політики централізації влади та уніфікації громадського життя в СРСР Яку мету переслідували більшовики, здійснюючи "культурну революцію"? проведення українізації поширення ідеї світової революції запровадження загальної середньої освіти насадження комуністичної ідеології в суспільстві Гоніння та репресії проти діячів культури 1930-х рр. дістали назву "справа 30" "Великий терор митців" "знищення талантів" "Розстріляне Відродження" Прочитайте уривок з книги Юрія Лавріненка і вкажіть її назву, яка стала символічною:"1930 року друкувалося 259 українських письменників. Після 1938 року з них друкувалося лише 36... За приблизними підрахунками, цифра 223 щезлих в СРСР українських письменників розшифровується так: розстріляно - 17; покінчили самогубством - 8; заарештовані, заслані в табори та іншими поліційними заходами вилучені з літератури (серед них моужть бути розстріляні й померлі в концтаборах) - 175; зниклі безвісти - 16; померли своєю смертю - 7". "розбите відродження" "розвинуте відродження" "розстріляне відродження" "розтоптане відродження" Культурне життя. Антирелігійна кампанія Розвиток культури в Україні у 1930-х рр. характеризується проведенням політики "Культурної революції", метою якої було встановлення ідеологічного контролю держави над суспільством та згортання національно-культурного будівництва.Умови розвитку культури у 1930-х рр.:- контроль з боку держави;- ідеологізація культури;- чітка визначеність форм, стилів і жанрів;- підпорядкованість поглядам вождя;- репресії проти тих, хто своєю творчістю йшов наперекір існуючому режиму.Освіта- завершення кампанії з ліквідації неписьменності;- запровадження загальної обов'язкової початкової освіти;- початок переходу до загальної семирічної освіти;- збільшення кількості технікумів і ВНЗ;- відновлення діяльності Харківського, Київського, Одеського, Дніпропетровського університетів;- скорочення українських шкіл (у зв'язку зі згортанням політики українізації).Наука- ядерна фізика (І. Курчаток, Д. Ландау);- нелінійна математика (М. Боголюбов, М. Крилов);- електрозварювання (Є. Патон);- паталоганатомія (О. Богомолець - з 1930 р. очолив ВУАН);- біохімія (О. Палладін);- генетика (М. Холодний, А. Сапєгін, І. Агол);- історія (М. Грушевський, Д. Багалій, М. Яворський)- теорія космічних польотів (Ю. Кондратюк).Література- ліквідацією літературно-художніх об'єднань, що виникли у 1920-ті роки- 1934 р. - створення Спілки радянських письменників України- насадження соціалістичного реалізму - художній метод та стиль, що панував у СРСР з 30-х рр. ХХ ст.- переслідування діячів національної культури. Були репресовані М. Яловий, О. Вишня, Г. Косинка, О. Досвітній та ін., покінчив життя самогубством М. Хвильовий- ідеологічний контрольМистецтво- театральне мистецтво: актори П. Саксаганський, М. Садовський, Н. Ужвій- музичне мистецтво: композитори Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, К. Данькевич- кіномистецтво: режисер О. Довженко ("Земля", "Арсенал", "Звенигора")- живопис: художники М. Бойчук, Ф. Кричевський, К. Малевич ("Чорний квадрат"), М. Самокиш ("Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем 1653")Припинив існування експериментальний театр "Березіль", а його режисер Л. Курбас загинув у концентраційному таборі.Антирелігійна компанія1930 р. - саморозпуск Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)Масова ліквідація культових споруд (Михайлівський золотоверхий собор; храм Богородиці Пирогащі, Богоявленський собор та ін.)Репресії проти священиків та церковного керівництва (арешт митрополитів В. Липківського, М. Борецького)Курс на формування атеїстичного світоглядуДруга п'ятирічка - боротьба з релігією В якому році відбулася самоліквідація УАПЦ? 1930 р. 1931 р. 1932 р. 1933 р. Зображений плакат створено з метою пропаганди виконання одного із завдань першої п'ятирічки (1928-1932 рр.) другої п'ятирічки (1933-1937 рр.) третьої п'ятирічки (1938-1942 рр.) четвертої п'ятирічки (1946-1950 рр.) У якій галузі культури відзначилися Микола Бажан, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Павло Тичина, які у 30-х рр. працювали переважно у стилі соціалістичного реалізму? архітектура живопис література музика Що було характерним для української культури в 30-ті роки? надзвичайна заідеологізованість культури літературна дискусія ініційована М. Хвильовим відкрита критика радянської влади діяльність численних творчих спілок: "Плуг", "Гарт", ВАПЛІТЕ Режисером фільмів "Звенигора", "Арсенал", "Земля" був Г. Юра Л. Курбас М. Бойчук О. Довженко Як називався єдиний, офіційно дозволений в СРСР творчий метод у літературі та мистецтві? сюрреалізм соцреалізм імпресіонізм неокласицизм Який напрям політики радянського керівництва сприяв ліквідації неписьменності в УСРР (УРСР)? воєнний комунізм нова економічна політика індустріалізація культурна революція