2. Криза “старого порядку у Франції”
На початку 80-х рр. XVIII ст. Франція залишалася аграрною країною зі становим поділом суспільства. З 25-мільйонного населення 22 млн осіб становили селяни, 130 тис. — духівництво, 140 тис. — дворянство. Перші два стани — духівництво і дворянство — були привілейованими, не сплачували податків, мали права землеволодіння та участі в управлінні державою.До третього — непривілейованого — стану належали всі інші верстви населення: селяни, ремісники, наймані працівники, буржуа (підприємці і люди вільних професій). Вони сплачували всі податки й не мали політичних прав.Серед них були ті, хто надавав позики королю й знаті, але вони не мали жодного впливу на справи в державі.Існуючий поділ на стани не відповідав справжньому становищу французького суспільства.За політичним устроєм Франція залишалася абсолютною монархією. Країною правив король Людовик XVI. У 70-х рр. XVIII ст. економічне становище країни погіршилося. Частими стали неврожаї і голод. Війни в Європі, у яких брала участь Франція, не принесли їй перемог, але зовсім спустошили скарбницю. Чимало французьких селян через зубожіння стали жебраками й волоцюгами. Періодично спалахували «хлібні бунти» (напади на хлібні крамниці та захоплення возів їз хлібом), відбувалися виступи проти податкового гніту. Існуючий державний і суспільний устрій країни називали «старим порядком», в основі якого було поєднано абсолютизм зі становими привілеями духовенства й дворянства. У суспільстві зберігався середньовічний поділ на три стани.Найчисленніший третій стан жодним чином не впливав на життя в країні, але мусив сплачувати податки. В епоху Середньовіччя городяни й селяни мирилися із владою дворян-феодалів, тому що саме із дворян складалася рицарська армія. Однак у Новий час із поширенням вогнепальної зброї армія перестала бути дворянською, і її утримання потребувало грошей, які давав третій стан. Тому серед селян і городян почали поширюватися невдоволення абсолютною владою дворян. Міська буржуазія вимагала від влади враховувати її економічні інтереси, селяни прагнули отримати величезні дворянські й церковні землі. За правління короля Людовіка XVI (1774—1792 рр.) ситуація у Франції вимагала рішучих дій центральної влади. Новий генеральний контролер (міністр) фінансів Жак Тюрго запропонував королю програму реформ, яка передбачала залучення духовенства й дворянства до сплати податків, ліквідацію всіх феодальних прав сеньйорів щодо селян, внутрішніх митниць, ремісничих цехів тощо. Проте під тиском прибічників «старого порядку» реформи не були втілені в життя, а сам міністр пішов у відставку. Проаналізуй наведені в діаграмі статистичні дані, які характеризують економічне становище всіх трьох станів у Франції. Чи відповідають, на твою думку, політичні права станів їхній чисельності й ролі, яку вони відігравали в економіці країни? Під впливом ідей Просвітництва послабшав вплив ідеологічної опори королівської влади — католицької церкви. Більша частина населення Франції була невдоволена своїм становищем та вимагала змін Із запропонованих слів склади визначення терміну "Просвітництво" Просвітництво — інтелектуальний і духовний рух к. XVII - п. XIX ст.у Європі та Північній Америці, представники якого: вчені, філософи, письменники, — були прихильниками теорії природного права, вважали метою суспільного устрою людське щастя, шлях до якого — перебудова суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом. З'єднай цитату з ім'ям її автора Якби Бога не існувало, його б варто було вигадати! Вольтер Необхідно багато вчитися, бодай хоч щось знати! Шарль-Луї Монтескьє Люди припиняють мислити, коли припиняють читати Дені Дідро Постійне й сумлінне виконання обов'язків вимагає не менших зусиль, аніж геройські вчинки Жан Жак Руссо У 1789 р. король за порадою міністра фінансів Жака Неккера вирішив уперше за багато років скликати станово-представницький орган — Генеральні штати. Людовік XVI сподівався, що за допомогою Генеральних штатів зможе запровадити новий податок, який сплачуватимуть і дворяни. Проте король і його міністр не врахували ступінь невдоволення французів королівською владою. Зібравши найбільш активних представників французького суспільства, король сам дав привід до революції. Скликання Людовіком XVI Генеральних штатів стало поштовхом до початку Французької революції. Чому перший і другий стани влаштовував існуючий стан речей? Серед наведених положень оберіть ті, які, на вашу думку, найбільше вплинули на розгортання революції. Свою думку обґрунтуйте.1. Митні кордони між провінціями.2. Становий поділ французького суспільства.3. Бідність основного стану населення.4. Величезний бюрократичний апарат.5. Абсолютна монархія.6. Гальмування промислового перевороту7. Чиновницький контроль над усіма сферами життя.8. Фінансова криза.