Модернізація сільського господарства

"Сільськогосподарські машини системи німця-колоніста Леппа мають тепер найбільше поширення в Новоросії... У теперішній час існує понад 20 чавуноливарних заводів, цілий рік виробляють леппівські жатки. Взагалі вони випускають на рік не менше десяти тисяч машин, і величезна пропозиція ця не завжди спроможна задовольнити ще більший попит. У Таврійській губернії тепер 40 000 цих машин. За допомогою машини селянин із своєю сім'єю легко збирає сорок-п'ятдесят, а то й сто десятин посіву, між тим як раніше йому довелось би майже всю цю роботу виконувати руками поденників." 1. Про які ознаки промислового перевороту йдеться в уривку? 2. Як у зв'язку з промисловим переворотом змінилось сільське господарство? 3. Чому для характеристики явищ та процесів, про які йдеться в джерелі, використовується термін "модернізація"? Реформа 1861 р., попри половинчастий характер, сприяла поширенню на селі ринкових, товарно-грошових відносин. Тож поступово сільське господарство підросійської України набувало підприємницьких рис. Найпомітнішим цей процес був у землеробстві.Основну частину орної землі на українських територіях було відведено під посіви хлібних культур. У селянських господарствах виробляли кілька мільйонів пудів збіжжя, причому кількість його до 1890-х рр. тільки зростала. До розширення посівів зернових культур виробників спонукали ринкові мотиви, хоча зерно було товаром. Зростання попиту на хліб на внутрішньому і зовнішньому ринках разом з появою мережі залізниць перетворило Степову Україну на район торговельного зернового господарства. Прикметно, що в пореформену добу Росія істотно збільшила експорт хліба.У другій половині 19 ст. тенденції до спеціалізації районів України на вирощуванні різних видів сільськогосподарської продукції тільки посилення.Якщо Степова Україна була основним районом торговельного зернового землеробства, то Правобережжя стало районом цукробур’якового виробництва.Посівні площі цукрових буряків стрімколи зростання.Швидкими темпами розвивалося тютюнництво.Особливо великі площі посівів тютюну були на Лівобережній Україні.Поточного пореформеного періоду майже вдвічі зросли площі під картоплю.Ця культура доволі швидко стала основним харчовим продуктом, що зменшило споживання хліба.Картоплю використовували також як корм у селянському тваринництві. Поступово зростали посіви бобових, олійних та інших рослин. Інтенсивно розвивалися товарне городництво й садівництво. Про темпи розвитку землеробства свідчить такий факт: на початку 20 ст. в Наддніпрянщині збирали 43 % світового врожаю ячменю, 20 % пшениці та 10 % кукурудзи. Важливою галуззю було тваринництво.Прикметною рисою тогочасного сільського господарства стало більш широке застосування спеціальних машин і знарядь, хоча загальний рівень механізації, особливо в селянських господарствах, ще був невисоким. Активніші темпи механізації характерні для південних губерній України. У поміщицьких маєтках Півдня України почали використовувати спершу кінні, а в деяких великих господарствах - і парові молотарки. На Правобережжі на цукрових плантаціях застосовували сівалки, жатки, багатолемішні плуги, кінні граблі, коренерізки. Наприкінці 1870-х рр. у сільському господарстві України налічувалося близько 700 парових двигунів, кілька тисяч молотарок, жаток, віялок, соломорізок та інших удосконалених землеробських знарядь. У багатьох місцевостях почали застосовувати сівозміни з посівами кормових культур, природні та штучні добрива. Доберіть до наступних положень, які характеризують стан сільського господарства в Україні в др. п. ХІХ ст. факти із текста. 1. Розширення посівів зернових культур. 2. Спеціалізація районів України на вирощуванні різних видів сільськогосподарської продукції. 3. Активне застосування в господарстві спеціальних машин і знарядь, агротехніки, наукових винаходів.