Голодомор Практична робота

Study the Holodomor: analyze propaganda, laws, and letters from 1932-1933 Ukraine.

1. Розглянь плакати. Про які особливості повсякденного життя селянства наприкінці 20-х - на початку 30-х рр. вони свідчать? 2. Проаналізуй ідеологічне навантаження плакатів. З якою метою їх створено? Яку думку вони мали донести, які сформувати уявлення або стереотипи? 3. Чому справжня мета пропаганди тієї доби - не утвердження віри у «світлі ідеали комунізму», а насадження страху? Прочитайте фрагмент документа.З «Тимчасових правил трудового розпорядку в колгоспах», затверджених ЦК КП(б)У у квітні 1933 р.:«1) Жоден колгоспник не може використати свій робочий час поза колгоспом без дозволу на те в кожному окремому випадку правління колгоспу і бригадира його бригади.2) Всі колгоспники повинні бути в певних виробничих бригадах.3) Колгоспник, призначений на роботу, не має права вислати замість себе членів свого двору.4) Колгоспник повинен виходити на роботу в певний час і без особливих нагадувань.5) Перерви на сніданок і обід не дозволяються без розпорядження бригадира.6) Колгоспники не мають права залишати роботу, доки не прийде наступна зміна. 7) Тільки у вільний від колгоспних робіт час колгоспник може працювати у своїй садибі.8) Працездатних членів колгоспу, які кілька разів не прийшли на роботу без поважних причин, правління колгоспу може притягнути до роботи обов’язковим порядком». 1. Про які особливості колгоспного життя українських селян (що залишалися незмінними до кінця 1930-х рр.) дізнаємося з документу? Яку функцію виконували постійні бригади в колгоспах? 2. Сформулюй 4-5 тверджень про статус та спосіб життя українських селян на початку 1930-х рр. З листа Й. Сталіна Л. Кагановичу від 11 серпня 1932 р.:«Найголовніше сьогодні Україна. Справи на Україні геть погані. Погано за партійною лінією. Кажуть, що у двох областях України (здається, у Київській й Дніпропетровській) близько 50 райкомів висловилися проти плану хлібозаготівель, визнавши його нереальним. У інших райкомах справи, подейкують, не краще. На що це схоже? Це не партія, а парламент, карикатура на парламент. Замість того щоб керувати районами, Косіор увесь час лавірував між директивами ЦК ВКП й вимогами райкомів і от - долавірувався до ручки. Правильно казав Ленін, що людина, яка не має мужності піти в потрібний момент проти течії, не може бути справжнім більшовицьким керівником. Погано за лінією радянською. Чубар - не керівник. Погано за лінією ГПУ. Реденсу (Станіслав Реденс з липня 1931 р. до січня 1933 р. - голова ДПУ УСРР) не під силу керувати боротьбою з контрреволюцією в такій великій і своєрідній республіці, як Україна.Якщо не візьмемося саме зараз за виправлення становища в Україні, Україну можемо втратити. Майте на увазі, що Пілсудський не дрімає і його агентура на Україні набагато сильніша, ніж думає Реденс або Косіор. Майте на увазі, що в Українській компартії (500 тисяч членів, хе-хе) є не мало (так, не мало!) гнилих елементів, свідомих та несвідомих петлюрівців, врешті - прямих агентів Пілсудського. Як тільки становище погіршає, ці елементи не вагатимуться з відкриттям фронту усередині (й поза) партією, проти партії...» Про які процеси та явища йдеться в документі? З ухвали касаційної колегії Верховного Суду УСРР (25 грудня 1932 р.): «Розглянувши в порядку касаційному справу з вироком Дніпропетровського облсуду від 15 жовтня 1932 р. про Кліменко Анастасію Матвіївну, 55 років, селянку, міцну середнячку, засуджену за арт. 54 КК (артикул - застаріла назва статті або розділу будь-якого закону, розпорядження тощо) та за постановою ЦБК та РНК Союзу з 7.VIII. 1932 р. до позбавлення волі в далеких місцях ув’язнення на 10 років з конфіскацією майна, з обмеженням у правах на 5 років. За те, що вона займалася крадіжками з колгоспних ланів шляхом зрізання колосків, де її було затримано на місці крадіжки з одним лантухом колосків. Покликання касатора на скасування арт. 351 КПК уваги не заслуговує, тому що міра соцзахисту відповідає скоєному та соцнебезпеці засудженої... А тому, керуючись арт. 365-370 КПК, суд ухвалив: касаційну скаргу залишити без наслідків, а вирок - у силі». Якою, на твою думку, була мета репресивних заходів? Чи виправданою була така жорстокість влади? Сталінська телеграма керівникам УСРР (1 січня 1933 р.):«Повідомляється постанова ЦК від 1 січня 1933 р.: запропонувати ЦК КП(б)У і РНК УСРР широко сповістити через сільради, колгоспи, колгоспників і трудящих одноосібників, що:а) ті з них, які добровільно здають державі раніше розкрадений і прихований хліб, не репресуватимуться;б) щодо колгоспників, колгоспів та одноосібників, які продовжують вперто ховати розкрадений і прихований від обліку хліб, застосовуватимуться найсуворіші заходи покарання, передбачені постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. (про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення суспільної соціалістичної власності)». 1. Чому Сталін наголосив на «широкому оповіщенні»? Навіщо генсеку було звертатися до українських селян? 2. Чому ця телеграма стала сигналом до масових обшуків, під час яких на підставі усних вказівок у селян забирали все продовольство? 1. Чому, на твою думку, радянсько-комуністична влада СРСР десятиліттями приховувала факти про Голодомор 1932-1933 рр.? 2. Чому Україна прагне міжнародного визнання Голодомору 1932-1933 р. геноцидом?